03.08.2010
лист до редакції інтернет-видання Кореспондент.нет
сьогодні вирішив почитати новини, проте вкотре був обурений тим, що за форуми є на сайті газети. як подумати – то в топ виповзають лише ті, які порушують конституцію україни та чинне законодавство. видно, що редакція не дуже розрізняє поняття “свободи слова” та “анархії” (або ж можна назвати це новомодним словечком, що віднедавна увійшло в обіг – “бєспрєдєл”). або ж вони взагалі не проводять жодного моніторингу того, чим займаються різні кримінальні елементи в мережі інтернет (заклики до розпалювання або власне розпалювання міжнаціональної ворожнечі – це ж кримінал). довелося написати до редакції невеликий лист. ось він (чекатиму на відповідь, яку, найімовірніше, не отримаю):
Доброго дня.
Я постійно читаю Вашу газету, але завжди обурювало те, що у Вас немає жодної модерації форумів. Щойно прочитав про блогера Олега Шинкаренка, який начебто критикував уряд та закликав до вбивств і тому подібне. Ви хоч розумієте, що на форумах Вашого ресурсу – ситуація набагато гірша: суцільна ксенофобія, українофобія, розпалювання міжнаціональної ворожнечі та й узагалі букет усього, що катається по закону та суперечить Конституції України?! Я вже мовчу про нецензурну лайку та образи мало не в кожному повідомленні. Хіба це форум нормальної газети, де перші заголовки – то "Очередной смелый свидорас-блогер наложил в штанишки….", то "Проблема украинских национал-патриотов всегда состояла в том, что они видят мир в каком-то искаженном варианте"?! Ви бодай читали, що там пишуть?! Складається враження, що якась особа, що сидить у Москві та не має чим зайнятися, тільки й робить те, що обливає брудом усіх "неугодних" – себто "братів молодших" (хоча насправді Москва виросла пізніше). Як можна сприймати адекватно таку газету?! Ви або взагалі закрийте форум, або приберіть хоча би з головної сторінки так звані "Топ форуми" (до речі, назвати це форумом адекватна незаангажована особа навряд чи би змогла). Або ж хоч контролюйте, що за "форуми" виповзають у топ, бо це вже стає навіть не смішно, адже газету щодня читають десятки тисяч людей.
З повагою,
Ваш читач Анатолій
Опубликовано в: 10:10 Комментариев (0)
02.08.2010
боротьба з опіками після засмагання на пляжі
сьогодні сон був не таким уже й поганим. власне, у планах було спочатку намазати руки-ноги (які попік учора на пляжі в селі расєйка – згадав назву нарешті) якимось кремом, але такого в господарстві не виявилося. була якась мазь від опіків, але вона неприємна на вигляд і дуууже неприємно пахнула, а коли її натираєш, що мазь перетворюється на щось дуже липке і тягуче, наче смола, через що совати руками по попеченій шкірі на ногах (коли ще й волосинки злипаються – а ноги в мене не такі, як у топ-моделі :) ) – дуже боляче. вирішив тільки трохи намастити собі руки-ноги. наче вже пройшло – все-таки майже доба минула – але вночі довелося спати роздягнутим та з рушником (мокрим рушником) на ногах. а заодно й лягти під вентилятор – поки на кондиціонер не заробив :) зараз почуваюся живим, але температура у майже 40 градусів у тіні – не те, що би мені хотілося. шкода, що в будинку стіни тонкі і швидко прогріваються. от удома – стіни товщиною більше, ніж півметра, там і прохолодно всередині. максимально – 29 градусів було. скучив за нормальною температурою…
Опубликовано в: 2:14 Комментариев (0)
02.08.2010
відпочинок на пляжі
сьогодні відпочинок на пляжі мені виліз боком. треба було поїхати з дружиною по справах в одне миле містечко (себто село з купою туристичних баз, або скорочено – турбаз). десь воно знаходиться в одеській області, але, на жаль, назви не пригадаю. нагадує приморське, але тут пляж був кращий, людей – більше (просто натовп якийсь, що розтягнувся на бо’ зна скільки кілометрів уздовж берега – такого навіть на одеських пляжах не було, можливо, правда, через обмеженість протяжності, так би мовити, бо ж у тому селі – берег був довгий і ніким не зайнятий). коротше, насилу ми знайшли місце, де можна було прилягти на пісочку, та й то було аж в обід, коли люди почали розходитися трохи (але зооооовсім трохи), щоб бодай якось сховатися від сонця в тіньку. у нас же не було вибору – автобус мав приїхати аж через 5 годин, тому треба було десь убити як мінімум чотири годинки нашого часу. вирішили полежати на пляжі (власне, це ми вирішили ще за день до події). не думаю, що варто пояснювати усім, як сонце може пекти в літній день в одеській області та ще й цього року. в тіні було під сорок, а на сонці – і того більше. навіть постійне чергування засмагання на пляжі та купання у морській зеленкувато-блакитній воді (до речі, вода напрочуд виявилася чистою) не допомогло від опіків. от зараз, замість того, щоби спати, сиджу й пишу цей допис, бо в ліжко лягати з попеченими руками й ногами – неохота :) довго ми не витримали (і ховання під рушник – теж не особливо змінило ситуацію). довелося таки в текти через три годинки (я за той час, доки засмагав, успів книжку дочитати!), бо й захотілося щось поїсти – все-таки голод відчуваєш швидше, коли поплаваєш трохи. зайшли в якийсь бар, де було написано на вивісці “працює кондиціонер”, проте, як виявилося, кондиціонера там і близько не було, а коли попросили меню, то у відповідь отримали тільки слова “нема меню”. коли ж питаєш, чи є те чи те, відповідали, що нема. довелося запитати, що у них, власне, є :) коротше, коли замовили картоплю фрі та салат, то через десять хвилин прийшли і сказали, що салату – нема :) оце так радість :) обслуговування – просто шикарне (шкода, що не запам’ятав назви) – наступного разу буду фотографувати такі заклади і робити огляди для того, щоб люди знали, у яких барах та кафе не потрібно (та й не варто) відпочивати – собі дорожче буде. отакий-от відпочинок вийшов. до речі, по дорозі додому (півтори години в автобусі) вспів ще одне велииике оповідання прочитати про те, як два молодики допомагали батькові однієї леді (батько – рідкісний свін, який украв гроші вкладників, – банкір), але в результаті леді дісталася оповідачеві, а батько – сам поліз під кулі, щоб не прикінчили усіх. хоч на старості старий маразматик щось добре зробив. ну, добре, усім добраніч.
Опубликовано в: 12:00 Комментариев (0)
30.07.2010
повернення з відпочинку
сьогодні повернувся з відпочинку з дружиною – їздили в приморськ (чи як воно там називається). це неподалік від одеси. там щось типу невеликого села, де купа баз відпочинку, турфірм, каруселі, великий пляж і сила-силенна тих, хто захотів відпочити (у моєму випадку я відпочивав від відпочинку, а якщо точніше – страшенно нудився, бо не особливо люблю у спеку лежати під кондиціонером та дивитися тупі передачі по ictv – єдиному каналу, який хоч якось показував у тому богом забутому місці, бо мрії про безпровідний інтернет, радіо – ага, навіть радіо! – залишалися лише мріями). ноутбук я свій не брав – не хотів ризикувати інфою, що на ньому (останнім часом у мене відбулася переоцінка речей – тепер я ноут ціную менше, ніж інфу, яка на ньому, а телефон – менше за флешку та сімку). коротше, відпочинок на морі був непоганим. у перший день вода брудною була – вітер був, звідкись водоростей насунуло, вода була дивного темно-коричневого кольору. коротше, на купання ніщо не надихало, та й на засмагання теж – занадто спекотно, а тут ще й розповіді про опіки на сонці… другого дня було вже краще – вода на диво морська в одесі (ну, то ж фактично одеса була) була чистою, навіть прозорою! принаймні я зміг бачити свої ноги, коли був по шию у воді :) потім одного дня вода була дуже холодна – більше одного разу так і не спромігся у воду зайти. ще й медуз звідкись до берега понасовувало. до речі, прикольно ними бейсбол грати. береш медузу в руку (ну, сподіваючись, що це не з тих, яка може попекти), підкидаєш, а коли та падає – б’єш її рукою :) ну, вона, звісно, далеко не полетить, а от “медузний дощ” – гарантований. жорстоко, але все одно вони довго не проживуть – вимиє на берег – там їм і смерть на піску. от тільки пляж у тому приморську не сподобався – хоч і піщаний, але забагато гострих ракушок на березі. одного разу взагалі на якийсь будяк наступив, що мусив зупинятися та висмикувати з ноги колючки! хоча, загалом було непогано. півтори-дві годинки засмагання на сонці, два купання в день, а потім – лежання під кондиціонером – оце й був відпочинок. нудно.
Опубликовано в: 8:20 Комментариев (0)
20.07.2010
Вирішив протестувати, як додається фото через ftp у блог за допомогою Windows Live Writer
ось вирішив додати один скріншот – знайшов в інтернеті, бо свій робити не хотілося – ліньки трохи. зате помітив уже кілька глюків, правда, не знаю, чим це спричинено. по-перше, сам лів врайтер (Live Writer) не захотів відображати теми, що були на блогах. бачив на чужих скрінах, що в них усе в порядку, але з вордпресом щось не працює (та з жж аналогічно). по-друге, а це вже по темі – є проблеми в самій програмі (ну, окрім того, що не завантажує дизайн і незрозуміло, як запис буде виглядати на сайті) – під час додавання фотографії (і налаштування її) не хоче відображатися смуга прокрутки з налаштуваннями зображення. просто обривається. щоб якось розібратися з цим – доводиться розгортати програму на весь монітор – і добре тому, в кого він великий :) класними перевагами є те, що можна підключати купу різних блогі, навіть фотки викладати в пости через фтп (ftp) – не треба морочитися з правами доступу до папок, щоб можна було додавати їх через адмінку. одним словом – хоч я програма має купу недоліків (багів радше) – вона поки є найкращою з тих, якими я користувався. раджу всім, у кого ліцензійний віндовс (Windows), бо на них вона точно безкоштовно ставиться :) хоча, здається, програма в принципі безкоштовна :) – на сайті цін не бачив.
Опубликовано в: 2:02 Комментариев (0)
19.07.2010
розбираюся з реалізацією ооп в php
ех… щойно вирішив згадати, що таке об’єктно-орієнтоване програмування. колись на джава (Java) з цим розбирався, а тепер от трохи займаюся веб-програмуванням на хпх (php). читав про реалізацію класів. виявляється, таки треба мої скрипти попереписувати. недавно сайт написав для організації весіль (див. попередній пост), але от тільки зараз (ну, власне, не лише зараз) зрозумів, що код модна було оооооооойййй як сильно оптимізувати та переписати всі ті 4 тисячі рядків у, скажімо, 2 тисячі. насправді мене не так хвилюють ті рядки (а саме їхня кількість), як те, що код – трохи неуніверсальний. набагато краще писати якийсь один клас чи функцію, яка просто отримуватиме інколи різні параметри та робитиме майже одні й ті ж завдання. ба навіть роботу зі зображеннями (завантаження, видалення, оновлення), що я робив, можна було не дублювати кілька разів. аж серце кров’ю обливається, як подумаю, на скільки краще можна було оптимізувати код… я таки планував ще робити кілька проектів, та й цей ще на англійську, українську та німецьку перевести, може, то й спробую хоч ці блоки переписати, але не впевнений, що буду мати стільки часу. ще ж просуванням треба займатися, а зараз модератори ой які злі поставати – нікуди свій лінк всунути :) по собі знаю :)
Опубликовано в: 4:16 Комментариев (0)
12.07.2010
Переклад теми із Вордпресу
щойно займався перекладом теми із вордпресу (Wordpress). наче все успішно, проте не можу знайти, де ж там можна перекласти фразу “коментування закрите”. добре, що таки згадав, що треба змінити кодування на utf-8, а то в мене колись були з блогом проблеми – ніяк не міг позбутися абрикадабри на сторінках – постійно якісь значки вистрибували, а в базі даних у таблицях – теж саме. сумно було. оце нещодавно не міг розібратися, чому в мене стилі не працювали правильно. в опері (Opera) працюють добре, в мозілі (Mozilla) – теж наче більш-менш, але хром (Chrom), сафарі (Safari) та експлорер (IE) ніяк не хотіли показувати все так, як було задумано. у мене сторінка складалася з кількох файлів – хедер (header), футер (footer), два бокові меню та основний контент (до цієї за допомогою інклудів (.inc) прикріплялися всі інші). ну, не повірите, але проблема була зі стилями тому, що кодування окремих інклудів (.inc-files) було різне :) все було прекрасно, код генерувався без проблем, але в хромі в коді помітив якусь незрозумілу крапку саме на тих сторінках, які неправильно відображалися. друг сказав, що це хром (Chrome) так показує присутність якогось тексту. потім до мене дійшло, що це просто збій кодування, а деякі браузери, найімовірніше, потрактували цей значок (крапочку незрозумілу), як перехід рядка, мабуть. отаке-от трапляється з недосвідченими інтернет-програмістами-початківцями :) зате навчився багато що з цього :) тепер, якщо виникають проблеми в коді, який наче написаний ідеально, відразу дивлюся кодування сторінок :)
Опубликовано в: 8:20 Comments Off
12.07.2010
Повенення до блогу
нарешті допався до блогу знову. ні, щоб робити якісь корисні справи, то я взявся за писанину (яка, найімовірніше, таки нікому ніколи не буде потрібною :) ). міг би зробити якийсь переклад, міг би щось по php чи mysql почитати (а там є що читати – книжок валом, туторіалів теж хоч відбирай – мегабайтів зо 300 на компі – не знаю, коли й взятися). думаю над кількома проектами зараз (але треба би було ще трохи css підучити, хоча вже не так і погано виходить). поки не пробував верстати нічого для вордпресу, та й не знаю, чи буду – в неті валом уже зроблених безкоштовних темплейтів, хоча, звісно, якщо хочеться займатися оптимізацією для гугла та інших пошуковиків, то бажано таки мати індивідуальний (і унікальний) дизайн, щоб навіть файли зі стилями не повторювалися, мовчу вже про саму графіку, яку тепер гугл не так уже й погано розпізнає – шукає за подібними зображеннями. зате доки старався робити сайт весільний (организация свадеб), то багатенько навчився. що не кажіть, але якщо хочеш бути інтернет-програмістом – не треба вчитися в університеті (бо там тільки все забуває). найкраще – взяти якийсь проект, відкрити книжку (бажано з практичним завданням, або відразу якесь пояснення певного великого проекту практичного, і по тій книжці усе робити). і гарантовано – через місяць, а може, і швидше, якщо матимете достатньо часу – вийде у вас доволі корисна штука, яка, можливо, навіть гроші приноситиме (ну, на це я би не особливо сподівався, але всяке буває :) ).
Опубликовано в: 3:03 Comments Off
12.02.2010
мені погано
мені погано… ще й цей дурнуватий вордпрес глючить якогось дива. не хотілося перетворювати цей блог на смітник та звалювати сюди все погане, що тільки є в житті, але, мабуть, ідеально хорошого нічого не буває. сумно стало. і реально тошно від усього. треба люди. треба компанія. треба хтось, хто допоможе. не думав, що доживу до того, щоб знову використовувати людей для того, щоб не з’їхати з глузду від того, що життя не зовсім таке, як би того хотілося, і від того, що люди, які оточують, не зовсім ті, які би хотілося, щоб оточували, і від того, що люди, які би мали бути щирими, щирими не є, і від того, що хтось, кому віддаєш частинку себе, заради кого змінюєшся, миришся, пробачаєш, наново починаєш любити… а ці люди просто псують життя. я вже не можу зрозуміти: від чого вони такі?! невігластво?! відсутність моралі?! та не розумію, хоч убийте (ну, власне, це я й сам можу зробити, якщо буде хороший стимул та можна буде розміняти своє життя на життя якогось депутата чи колишнього депутата). завтра вранці приїде друг… а що робити? хотілося щось організувати цікаве, щоб він не знудився за два дні. але не вспів. через валентинку… а та людина, для якої вона була – учора зіпсувала настрій так, що ледве заснув (хоча, я ж і заснув пізнувато). а зараз я за цілий день від неї так нічого й не чув. мабуть, втілює в життя свої бажання. навіть на дзвінки не відповідає. хотів поговорити з кимось, переглядав телефонну книгу. подзвонив до подруги, але та волосся сушила, тому розмовляти було неможливо. більше ні на кого не натрапив. подзвонив до колишньої дівчини… не хотів. але згадав, що обіцяв їй колись, що дзвонитиму, і що дзвонитиму часто. знаєте, я не пошкодував. побалакали. правда, хвилин 15 перед тим, як взагалі надумав до когось дзвонити стало так паршиво, що просто почав ревіти. фігня якась в житті робиться. щось не те. і навіть не можу догнати, що зі мною. дурію від того, що нема людини, яку варто любити? можливо. фігня все. два дні якось переживу – поряд друг буде, тому думати про погане не матиму часу. отаке. а в понеділок – лекція. а у вівторок… у вівторок щось теж має знайтися, аби тільки не бути самому. не можу більше.
Опубликовано в: 10:22 Комментариев (0)
11.02.2010
святкування на кафедрі
святкування на кафедрі було, як не дивно, цікавим і доволі милим. але найдивніше те, що ніколи би в житті раніше не подумав би, що буду пити коньяк з викладачами! ну, я скромна особа, взагалі майже не п’ю, буває, що тільки тоді, коли є серйозний привід (я привід ніколи не шукаю! – не подумайте дурного!). привітання були класні – мені сподобалися, правда, довелося часом уточнювати, що саме мені бажають. виявляється, що в нас на кафедрі усі класні без винятку! всі дружні і хороші, а нерви псувати можуть тільки через студентів. сьогодні обговорювали одночасно з поїданням піци, випиванням вина-коньяка, поїданням бананів-апельсинів та розпиванням соку яблучного-персикового-виноградного нашого шановного президента (того, що новообраний). дивилися відео, яке було викладене на ют’юбі (про “якунєвичя, якуновічя, якубовічя” та інших) та жахалися, що ж то нас може чекати… ех, поставлять якогось міністра освіти, який загонить нашу систему освіти в таке… таку… коротше, доведе до краю прірви та спихне її вниз, щоб не билася більше в конвульсіях. може, вже пора подумувати, щоб емігрувати?! :) жартую. все буде чудово, аби тільки країною дурні не керували. оооо… щось я від теми відійшов. було ж про святкування на кафедрі :) все було добре, тривало, правда, довше, ніж планувалося, але анітрохи з цього не шкодую :) день вдався, от тільки коли додому приїхав, то втішних новин не почув. узагалі новин не почув. людина, яка претендує на місце найдорожчої – жодним словом не обмовилася за день, хоч би подзвонила… не думаю, що дочекаюся. і вже вкотре доведеться чекати, щоб добраніч бажав хтось інший. мене подруга одна питала, чи я люблю, щоб мені бажали на добраніч. мабуть, таки люблю. тобто хочу маленького прояву уваги. отак :)
Опубликовано в: 10:22 Комментариев (0)
